Ознаки перевтоми та засоби їх попередження

Перевтома — це патологічний стан, що розви­вається в людини внаслідок хронічного фізичного або психологічного перенапруження, недостатньо­го відпочинку або надмірного робочого наванта­ження протягом тривалого часу, клінічну карти­ну якого визначають функціональні порушення в центральній нервовій системі. Перевтома супро­воджується головним болем, неуважністю, зни­женням пам'яті, уваги, погіршенням сну.

В основі перевтоми — перенапруження збу­джувального або гальмового процесів, порушення їх співвідношення в корі великих півкуль голов­ного мозку, що дає підстави вважати механізми виникнення та розвитку перевтоми аналогічними до неврозів.

У нормі стомлення повинно минати за 2—3 год після завершення занять. Якщо воно триває дов­ше, то це свідчить про неадекватність дібраного фізичного навантаження. Зі стомленням слід бо­ротися тоді, коли воно починає перетворюватися на перевтому, тобто коли стомлення не зникає на­ступного ранку після тренування.

Профілактика перевтоми спрямована на усу­нення причин, що її зумовили. Усі порушення режиму життя, роботи, відпочинку, сну та хар­чування, а також фізичні та психічні травми, ін­токсикація організму з вогнищ хронічної інфекції повинні бути усунутими.

Зовнішні ознаки стомлення під час занять фізичними вправами (за Н. Б. Танбіаном)

Ознаки стомлення	Ступінь стомлюваності
	невелика	значна	різка (велика)
Забарв­лення шкіри	Невелике почерво­ніння	Значне почерво­ніння	Різке почер­воніння або збліднення, синюшність
Пітли­вість	Невелика	Велика (здебільшого плечового поясу)	Дуже велика (увесь тулуб), поява солі на скронях і на одягу
Рухи	Швидка хода	Невпевне­ний крок, похитування	Різкі похиту­вання, відста­вання під час ходьби та бігу
Увага	Гарне, безпомил­кове ви­конання вказівок	Неточність у виконан­ні команд, помилки під час змін на­прямків	Уповільнене виконання команд, сприй­маються тільки гучні команди
Само­почуття	Жодних скарг	Скарги на стом­лення, біль у ногах, задишку, серцебиття	Скарги на стом­лення, біль у ногах, задиш­ку, головний біль, «печію» у грудях, нудоту (блювоту)

Психологічні засоби повинні спрямовуватися на найшвидшу нормалізацію нервово-психічного стану для відновлення функцій фізіологічних сис­тем і працездатності. Можна використовувати пси- хопедагогічні (наприклад, оптимальний мораль­ний клімат, позитивні емоції, комфортні умови побуту й тренування, цікавий різноманітний від­починок та ін.) та психогігієнічні засоби регуля­ції й саморегуляції психічних станів (подовження сну, аутогенне тренування, кольоровий і музичний впливи, прийоми м'язової релаксації, керування тонусом довільної мускулатури, використання ме­дикаментозних засобів та ін.).

Основні медико-біологічні засоби відновлен­ня — раціональне харчування (у тому числі вико­ристання додаткових вітамінів), фізичні фактори (гідро-, бальнео-, електро-, світло- та теплопроце- дури, масаж та ін.), природні рослинні та фарма­кологічні засоби, раціональний добовий режим, кліматичні фактори, що безпосередньо спрямова­ні на найшвидшу ліквідацію проявів загального та локального стомлення. Це дозволяє пришвид­шити природній плин відновлювальних проце­сів, підвищити адаптацію організму до наступної м'язової діяльності та його працездатність.