День Європи

Інформаційна година

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.

Рішення щодо відзначення 9 травня Дня Європи в Європейському Союзі було прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані. А в нашій країні Президент України Володимир Зеленський підписав закон про відзначення 9 травня Дня Європи у 2023 році.

• 25 березня 1957 року у Римі було створено Європейський Економічний Союз (ЄЕС), його утворили 6 країн: Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург.
• у 1973 році приєдналися Данія, Ірландія, Великобританія;
• у 1981 – Греція;
• у 1986 – Іспанія і Португалія;
• у 1995 – Австрія і Фінляндія;
• у травні 2004 року відбулося найбільше в історії розширення ЄС. До його складу ввійшли:
• Кіпр, Мальта, Угорщина;
• Польща, Словацька республіка;
• Латвія, Естонія, Литва;
• Чеська Республіка (Чехія), Словенія;
• січень 2007 – Болгарія і Румунія;
• липень 2013 – Хорватія.

В єднанні - наша сила!

Тематична виховна година
до Дня єднання України

16 лютого Україна відзначає державне свято - День єднання. Президент України Володимир Зеленський заснував його у 2022-му на тлі попереджень про можливу війну. Про історію цієї дати, традиції дня та як красиво привітати з цією датою - у матеріалі.

День вшанування захисників Донецького аеропорту в Україні

 Година пам'яті

20 січня проводиться День вшанування захисників Донецького аеропорту в Україні. Ці січневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Єднайся країна – єднайся народ

Година спілкування з елементами гри-подорожі

22 січня відзначається важливе історичне свято – День Соборності України. Важливе тому, що воно безпосередньо пов'язане із боротьбою українців за свободу, самовизначення та єдність. І у даній публікації пропонується вам детальніше дізнатися про історію цього свята, про традиції, пов'язані з тим, як його відзначають, а також виконати інтерактивні завдання та пройти квест "Єднайся країна – єднайся народ".

Вишиванка – код нації

Виховна година у традиціях високої звитяги

Вишиванка — це не тільки прадавня частина гардеробу нашого народу, що передавалась нащадкам та служила оберегом для його власника. Сьогодні, як і колись, вишита сорочка є надважливою річчю для кожного українця. В минулому вишиванка була підставою для цькування, вона рятувала в голодомор (обмінювали на хліб), її закопували в землю, аби зберегти для майбутніх поколінь, бо вважалась найдорожчим предметом в родині. Українська вишита сорочка має важливу роль та глибоке значення, і в даний час виконує важливу роль – це боротьба проти агресора.

9 травня - День Європи

Інформаційний журнал

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про відзначення 9 травня Дня Європи. Глава держави зазначив, що цього дня українці вшановуватимуть історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм та переможуть рашизм.

Президент зазначив, що багато років тому на нашому континенті було встановлено традицію святкування саме 9 травня Дня Європи – для вшанування досягнутих миру та єдності. Про це йдеться у зверненні Зеленського з нагоди Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

8 травня - День пам’яті та примирення

 Інформаційний журнал

Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.

Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.

Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва Рф.

Чорнобиль... Трагедія... Пам'ять...

 Урок пам'яті

Чи знаєш ти, світе,

як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно

моєму народу болить!

Чорнобиль… Минають роки. Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль.

Серед природних і техногенних катастроф, які сталися упродовж історії людства, Чорнобильська займає особливе місце. Вона засвідчує всемогутність і безсилля людини.

Із Днем Перемоги

Шановні ветерани та діти війни!
Сердечно вітаємо Вас із славним і дорогим всім нам святом, Днем Перемоги.
Ми, ваші нащадки, вшановуємо Вас – доблесних захисників рідної землі, які відстояли її у битвах, принесли волю і мир.
Ви – наша гордість і слава.
Велич Вашого подвигу непідвладна часові.
Земний уклін Вам і найглибша вдячність!
Прийміть побажання щастя і добра, здоров’я і бадьорості духу на довгі роки, незгасної любові рідних та близьких, всього українського народу.

Пам'ятки архітектури Київської Русі

«Заповіт» Шевченка. Історія написання

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. (за старим стилем) в м. Переяславі під час важкої хвороби.

День прав людини - 10 грудня

Історичний розвиток нашої цивілізації на всіх етапах свого становлення постійно перетинался з одними і тими ж питаннями, які надалі були окреслені і узагальнені в цілісне поняття - права людини.

Це сталося з абсолютно природних міркувань, так як всілякі утиски одних людей іншими завжди викликали відповідну і таку ж типову ситуацію, коли розклад сил по тим чи іншим причинам змінювався, а суспільство все ж прагнуло до деякої стабільності. У пору згадати знамениті слова з біблійного Писання: «Що посіє людина, те й пожне».

День пам’яті жертв голодомору

День па́м'яті жертв голодомо́рів — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.
Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні. У церемоніальних заходах біля Меморіального знаку «Свічка пам'яті» в Києві також беруть участь перші особи держави, керівники іноземних країн, парламентів та міжнародних організацій, урядовці з різних країн, дипломати, представники релігійних конфесій, регіональні делегації, громадські і культурні діячі, свідки Великого Голоду.

День Гідності та Свободи

Україна, 2014-й: «Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», - зазначив глава держави, Петро Порошенко.
Раніше Указом від 19 листопада 2005 року № 1619/2005, Президент України Віктор Ющенко встановив свято - День Свободи. Було запропоновано святкувати це свято щорічно, 22 листопада, з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання почуттів національної гідності.

Історія школи

Історія листування

Доісторичні люди використовували для передачі важливої інформації голос, що сприяло появі членороздільної мови. Однак усна передача вістей була недосконала, оскільки людський голос чути лише на близькій відстані. Для посилення переданого звуку тисячоліття тому стали використовувати порожнисті стовбури дерев і пізніше барабани. За допомогою умовних ударних сигналів новини передавалися від одного поселення до іншого. Крім того, людина використовувала для передачі звісток вогонь і дим.

Історія листування

Ще Давньому Єгипті створювали послання за встановленими формулами. Лист ніс не лише змістове навантаження, але й мав конкретні форми, яких писарі повинні були дотримуватися.

Писарі мали знати архітектоніку письма, знати прийнятні стилі того часу, дотримуватися певних зразків написання.

Сторінка "Моя історія жива"

Що ми знаємо про Трипілля?

«Трипілля – це назва цілої цивілізації на зразок Майя, що існувала на території сучасної України, Румунії та Молдови понад 7 тисяч років тому»

Більшість з нас знає, що так називається один з періодів історії України. Хтось пов’яже назву цього періоду з вивченою у школі трипільною системою землеробства. Одиниці згадають про стародавній глиняний посуд в музеях та таємничі знаки на ньому. Про що ж насправді йде мова?