20230901

Перший урок 2023-2024 навчального року

Уже минуло літо променисте,
І дзвоник знову до ліцею кличе нас...


Тож щиро вітаю всіх із Днем знань – святом Першого дзвоника!
Сьогодні Станіславський ліцей ім. К.Й. Голобородька гостинно відчиняє свої онлайн двері перед шкільною родиною.
Незважаючи на надскладні виклики часу: війну, біль, страждання – перший дзвоник лунає в усіх куточках України.
Новий 2023-2024 н. р. розпочинається в умовах війни, у часи, коли Україна протистоїть армії дурнів-терористів, тому учні не мають можливості
переступити поріг свого ліцею. Та навіть у цих умовах учителі продовжать навчати вічним і незаперечним людським цінностям онлайн.
Наше життя триває, незважаючи ні на що…
Тому тема першого уроку «Живе і буде жити Україна, ніхто не спинить крил наших політ!»

 
Стільки світанків і заходів сонця зустрічала наша чудова, щедра, невимовної краси земля!
Здавалося б, ми, народ, що споконвіків проживає на цій родючій землі серед золотих розливів пшеничних ланів, повинні бути щасливими й заможними, тим більше, що відзначаємося працьовитістю й лагідною вдачею.
Наша країна повинна була стати раєм на Землі! А вона протягом століть чорніла від горя, злиднів і нескінченних воєн.
Річки були кривавими, землі – випалені і витоптані ногами жорстоких загарбників.
А в небо здіймався стогін поневоленого і замученого народу.
Це сталося тому, що багатьом щасливе життя нашої землі не давало спокою, а заздрість засліплювала очі на страждання інших, штовхала на жахливі злочини.
Природа була нашій Батьківщині доброю матінкою, а історія – лютою мачухою.

Ми пережили багатьох загарбників, які приходили і йшли. Переживемо й сьогоднішнє зло. Український народ витривалий, ми вперті, ми як ніколи єдині, адже наша мета – захистити свою країну.
Наш народ – є нащадком тих, хто оселився на цій землі, щоб жити й любити, і за тисячоліття ця земля стала частиною нашого серця й душі, тому ми не можемо її віддати ніколи й нікому.

То чому український народ є незламним?
Для того, щоб відповісти на дане питання, пограємо в гру «Вервечка». Я надам слово учню, який назве номер картки, яку він захоче відкрити. Там буде зображення-підказка незламності українського народу. Учень пояснює даний символ і передає слово до наступного учасника уроку, обираючи його самостійно.



А чи ставили ми собі питання: «Як так сталося, що народ «кріпаків» зайняв найбільшу та найродючішу територію в Європі?»
Україна розміром приблизно така, як Британія, Румунія і Польща разом узяті.
«Яким чином «сільська» мова, «малоросійськоє нарєчіє, которого нє сущєствуєт» має сукупно до мільйона слів??? Перші українські слова (мед і страва) були записані Пріском Панійським у таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України в 448 р. н.е.
Як в «маленькую культуру» вмістилися 200 000 народних пісень, велика національна кухня, орнаменти, обрядовість, архітектура, колосальний живопис, перші в Східній Європі академії і книгодрук, стародавні літописи і кобзарство, гумор, театр Корифеїв і «Березіль», музика Веделя і Березовського, Сковорода і Вернадський? Такої «маленької» культури вистачило б на десять народів», – стверджує Олександр Висоцький – громадський діяч, головний режисер фестивалю Тараса Шевченка.
«Як вийшло, що предки «молодої держави, якій всього лише 30 років», брали столицю Візантії Константинополь ще в 907 році, знищили Хозарський каганат у 968 році…
…спалили османський флот у 1615 році, палили передмістя Москви 1618 року? І це лише верхівка верхівки айсбергу».
Як той казковий птах Фенікс завжди відроджувався дух непокори нашого народу, лунав його громозвукий голос, бо «хіба умерти можна…, в гарячій захлинутись крові, коли на справедливий бій зовуть дерева у діброві.., коли у гуслях – дух Боянів?» (М.Т.Рильський «Слово про рідну матір»)
Справжніх синів і дочок нашої землі не міг зламати ніхто, бо вони твердо вірили в те, що
…є на світі Україна,
Не грудка, а земля з народом є!

Вони мужньо боролися, бо кожен день нової доби був сповнений боротьби за волю, незалежність.


Сьогодні наша Вітчизна у смертельній небезпеці, тому кожному із нас необхідно плекати в собі патріотичні почуття, гартувати волю і силу, вірити у світлу долю рідної України, шукати для наслідування приклади героїзму і патріотизму в історичному минулому та літературних творах, що несуть у собі поклик палкого, поневоленого, але нескореного серця і бунтівної душі, що навіть у найтяжчий час не втратила прагнення до найціннішого – волі та щастя.

Конкурс «Пісня навпаки».
І хоч останні півтора року стали найтяжчим випробуванням за роки незалежності України. Протягом 556 днів війни в Україні звучать пісні. Вони є такими, що передавалися з покоління в покоління, є нові. Культурний фронт спрацював як належить. Наша музика демонструє настрій українського народу – більшість пісень духопідйомні та веселі. Я обрала деякі куплети з них, зробила реверс і пропоную відгадати яка це пісня. Ну, якщо не одержиться по реверсу, то пограємо за початком мелодії.
Фрагменти пісень 

Цікаво. «Ой у лу́зі черво́на кали́на…» – українська пісня, написана на початку 1914 року в підавстрійській Галичині Степаном Чарнецьким за мотивами останнього куплету козацької пісні XVII століття «Розлилися круті бережечки». Після початку Першої світової війни ймовірно доповнена Григорієм Трухом, виконувалася січовими стрільцями, стала народною. Відома у кількох варіантах. Співали її бійці УПА. У 2022 році набула нової хвилі популярності після виконання Андрієм Хливнюком у перші дні російського вторгнення та кавер-версії культового гурту «Пінк Флойд» під назвою «Hey, Hey, Rise Up!». 
Слухачі пожертвували на сингл Hey, Hey, Rise Up понад 450 тисяч фунтів стерлінгів (понад 483 тисяч доларів США). Учасники Pink Floyd Девід Гілмор і Нік Мейсон додали власні кошти, збільшивши суму до 500 тисяч фунтів (понад 600 тисяч доларів).


А хто знає, чим ми українці відрізняємося від рашистів у ставленні нас до калини, а їх до берези?
Порівняйте слова пісні:

А ми тую червону калину підіймемо
А ми нашу славну Україну
Гей, гей, розвеселимо!
та
Во полѣ береза стояла,
Во полѣ кудрявая стояла;
Некому березу заломати,
Некому кудряву заломати.
Я жъ пойду, погуляю,
Бѣлую березу заломаю.


Ця війна не подібна на жодну іншу. Академіки намагаються знайти відповідь у прикладах з історії, на яких навчалися, але марно – там відповіді немає.
Ця війна не схожа на війну в Іраці, тому що в Україні немає нафти.
Вона не схожа на Другу світову війну, тому що у Путіна є ядерна зброя. Вона не схожа на війну в Афганістані, тому що більшість населення на нашому боці. Вона не схожа на війну в Північній Кореї, оскільки Росії не потрібні гроші, щоб привернути увагу, вона прагне розширення контролю.

На превеликий жаль, не просто з книжок, а на конкретних фактах ми переконуємося, що війна – жорстока, нещадна, кривава, яка точиться прямо на наших очах, зі зруйнованими житловими будинками; мільйонами біженців, які тікають з країни майже з нічим, і не знають, що на них там очікує; кількатисячними втратами людських життів, багато з яких – діти, що загинули від поранень чи зневоднення; з прицільними артилерійськими обстрілами пологових будинків, де перебувають майбутні матері, яким от-от народжувати.

Війна стала випробуванням на міцність для кожного українця і для нації загалом. Другий рік ми боремося за життя, яке важко назвати повноцінним і справжнім. Та після кожної повітряної тривоги і навіть після «прильотів», які приносять смерть, українці прокидаються, йдуть на роботу, відправляють дітей до школи і планують життя після 
– поїхати в Крим, повернутися з Європи додому і гуляти нічним Києвом, Херсоном, Вінницею, Одесою, де не існує комендантської години.

Майже 500 днів нас рятують ЗСУ, воїни ТрО, волонтери і ще дещо – те, на створення чого не потрібні гроші, але ефект вражає – нація, яка живе у присутності смерті, сміється через сльози.

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії українські мемороби почали рефлексувати на актуальні події смішними картинками, але ми хочемо поговорити не лише про це, а й про «український мем» у ширшому контексті. 
Адже "мем" – це не лише про зображення й не лише про смішне, точніше, не завжди. Мем (від грецького mimema, що означає "наслідування") ввів у 1976 році британський біолог-еволюціоніст Річард Докінз як визначення "одиниці культурної інформації". Чим відрізняється мем у нашому розумінні від середньостатистичної смішної картинки в інтернеті? Двома важливими речами: символом (грубо кажучи: головним героєм мема) і контекстом, у якому він був створений.
Меми перших воєнних днів — меми народного спротиву та сміливості: конотопська відьма, насіння в кишенях окупантів, гопники віджали БТР, роми віджали танк.

Гра «Меми». Вам пропонується анаграма, яку ви повинні розгадати і пояснити даний мем.



Які чесноти українців ви б назвали?
Патріотизм! Духовність! Честь! Звитяга!

Україна перемагає завдяки героїзму.
Це героїзм Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонників, формувань територіальної оборони, добровольчих формувань, які з перших хвилин ціною власних життів стримували натиск ворога.
Які вони, сучасні герої?
Це звичайно наші мужні, хоробрі, добрі, сповнені патріотизму та любові до Батьківщини воїни. Вони кожного дня ризикують своїм життям та здоров’ям, живуть у важких польових умовах, вдень і вночі захищають наше мирне життя. Саме вони – Герої нашого часу!!! Вони пишуть сучасну історію України. І саме вони, звичайні хлопці, воїни Збройних сил України, впишуть в головну сторінку сучасної історії День Перемоги!
Війна завжди несе за собою незліченні втрати. Наша громада втратила вже багатьох своїх синів. Вони віддали своє життя за наше з вами світле майбутнє.
Станіслав в жалобі за:
Соньком Сергієм, Гавриком Сергієм, пропавшим безвісти Барзухом Іваном, Шумом Сергієм, Гороховським Сергієм, Хандусенком Сергієм, Данченком Іваном, Жуковим Віктором, Чернишем Сергієм і багатьма, багатьма іншими хлопцями, чоловіками, батьками, які полягли на полі бою.


Слава Героям! 
Вшануймо хвилиною мовчання усіх Героїв, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації.


Чому український народ є незламним?
Українці незламні, тому що…
  • дуже люблять волю. Ми – особливі, і тому не зупинимося ні перед ким. Жити у незалежній країні – наша найзаповітніша мрія, до якої ми йдемо, не дивлячись на всі перешкоди;
  • найбільша країна світу з такою чисельною армією нас досі не здолала і не здолає, бо ми любимо свою країну та свободу так, як не любить ніхто інший;
  • захищають свою землю;
  • це мужні та витривалі воїни, швидко вчаться військовому мистецтву – володіти новітньою зброєю;
  • вміють швидко об’єднуватися перед загрозою та небезпекою, спільно захищаються;
  • швидко організовують волонтерський рух;
  • об’єднали навколо себе увесь світ і отримують допомогу;
  • не втрачають почуття гумору в найскрутніші дні.


Нехай Бог захищає нашу рідну Україну та всіх її героїв і дає кожному незламність, невичерпну силу та мудрість.
Бажаю всім віри і впевненості у завтрашньому дні, міцного здоров’я, успіхів і злагоди у новому 2023-2024 навчальному році!
Нехай цей день не буде причиною печалі, а запам’ятається довгоочікуваними веселими зустрічами, пробудженням спраги до знань.
Щоб сил і терпіння вистачило на весь прийдешній рік! Високих оцінок, легких контрольних, цікавих уроків і вірних друзів, з якими все легко здійсниться!



Немає коментарів:

Дописати коментар