Культура – повага до людей і до себе. Чи вважаєте ви себе культурною людиною?

Година-інтерактив

«Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя.

Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись»

Григорій Сковорода

«Ніколи не помилятися – це риса богів»

Грецький філософ Демосфен, V ст. до н.е.

Якщо когось з вас запитають про культуру поведінки, то можна почути різні відповіді, наприклад: вміння бути ввічливим, скромність і акуратність, повага до старших. І кожна з ваших відповідей містить у собі долі істини. Насправді поняття про культуру значно ширше і важливіше. Поведінка людини – це її вчинки, справа, висловлювання. Власне, за поведінкою і визначається культура людини. Часто ми чуємо: це людина високої культури або це некультурна людина. 

Що ж таке культура?

Культура – багатозначне поняття яке характеризує й освіченість людини, її ставлення до інших людей, норм, традицій середовища, що виявляється в її поведінці, спілкуванні тощо. Культурну людину супроводжують: привітність, вихованість, тактовність.

Тому поширеним є твердження «Головний принцип культури поведінки: поважай людей i поводься з ними так, як ти хочеш, щоб поводилися з тобою».

Культура – це щось особливе. І стати культурною людиною справа нелегка. Тут потрібне не тільки бажання, а й постійна праця, наполегливість, воля.

Якою повинна бути культурна людина?

Культурна людина перш ніж щось сказати, подумає. Адже в народі говориться: «Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш». Тому в розмові з іншими слід добирати такі слова, якими краще можна висловити свою думку, почуття. Слова ввічливості: прошу, будь ласка, добрий день, до побачення, вибачте і інше є цінним надбанням людства. Тому всі, при потребі, повинні вживати їх у своєму мовленні.

— Але інколи трапляються випадки коли хтось образить тебе і, щоб показати свою культуру, каже: «Вибачаюся». Чи правильно він вживає це слово?

— Ні, тому що «вибачаюся» означає, що він сам себе вибачає. У такій ситуації потрібне казати: прошу вибачити або пробачте, перепрошую.

Культурна людина завжди скромна, вона не вихваляє себе, не прагне до чого надзвичайного, до слави, яку не може осягти. Бо, як говориться в прислів’ї: «Зрілий колос з зерном до землі гнеться, а порожній угору пнеться».

Що потрібно для того, щоб стати культурним?

Для цього потрібно бути уважним до себе та оточуючих тебе людей, поважати старших і бути стриманими на зауваження оточуючих.

Чи потрібні культурні люди?

Звичайно, потрібні, тому що культурні люди – це прогресивний напрямок людства, це є відношення до себе та до спільноти.

Які приклади культури поведінки старших ви найчастіше спостерігаєте?

Наприклад, мати смак до вміння одягатися, виконання правил поводження в громадських місцях, виконання правил внутрішнього розпорядку закладу: кинути сміття в урну, убрати одяг до шафи, не гуркати дверми, вимикати світло, економно ставитись до зберігання води, світла.

З якою людиною краще спілкуватися: культурною чи некультурною?

Звісно, з культурною тому, що культурна людина володіє більш різноманітним світоглядом і цим вона цікава.

Чи вчать бути культурними кінофільми, телесеріали? Наведіть приклади.

Фільми несуть інформативне навантаження як позитивне так і негативне. Позитивне – ставлення головного герою з його добрими якостями відношення до батьків, до молодших, до Батьківщини. Негативне – коли показує героя з його нікчемними якостями (його відношення до алкоголю, наркотиків, вільного життя). Показ позитивного та негативного дає глядачу зробити свій вибір, тим самим проявити рівень своєї культури. В країнах Скандинавії прийнятий закон про не сприяння сцен насильства, зловживання алкоголю та тютюнопаління в кінематографії та театрах.

До вашої уваги:

• 30 сильних психологічних фільмів, що змінюють життя.

Рівень нашої культури знаходиться у прямій залежності від особистих прагнень, особистої ініціативи. Жити серед людей це значить вдосконалювати себе щоденно, або тільки в боротьбі зі своїми недоліками і слабинками може народитися прекрасне: і доброта, і чуйність, і чесність, і знання, і духовність. Жити серед людей – не просто. У суспільстві кожен відіграє певну роль. Потрібно постійно вчитися поводити себе згідно з прийнятими нормами поведінки.

Відомий педагог Василь Олександрович Сухомлинський заповідав молоді: «Умій відчувати поряд з собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ - радість, горе, біду, нещастя. Думай і відчувай, як твої вчинки можуть відбитися на душевному стані іншої людини. Не причиняти своїми вчинками, своєю поведінкою болі переживань іншим людям. Умій підтримати того, у кого горе. Пам’ятай, що воно може бути і у тебе. Умій виховати себе так, щоб ти ненавидів хамство, некультурність, неввічливість»

Зробимо висновки: риси характеру, які треба в собі розвивати:

• тактовність, тобто поводитися треба так, щоб нікому не завдати прикрощів, болю, не образити, не скривдити;
• скромність, тобто вміння не ставити себе вище за інших, не принижувати нікого, тверезо оцінювати себе й свої вчинки;
• почуття гідності, тобто самоповаги;
• чесність;
• правдивість;
• уміння дотримати слово;
• точність;
• акуратність;
•  ввічливість;
• доброзичливість;
• уважність;
• неголосна розмова;
• відсутність різких рухів, жестів.
  

Риси характеру, яких треба позбутися:

• егоїзм, тобто надмірне самолюбство;
• заздрість;
• зазнайство;
• підлабузництво і недбальство;
• неточність;
• неакуратність;
• схильність говорити неправду тощо.

Запам’ятайте!

Самовиховання – головний шлях удосконалення характеру. Не спихай із себе вини за погані вчинки на характер – ти сам його творець.

А зараз ми дізнаємось, як у вас справи зі знанням правил хорошого тону. 

Елементами вітального етикету є рукостискання, цілування руки, умін- ня правильно користуватися головним убором тощо.

Українська давня традиція (яка була найпоширенішою у сільській місце- вості) передбачала обов’язкове вітання незалежно від ступеня близькості знайомства. Відгомін цієї традиції ми можемо простежити і у містах, коли мешканці одного під’їзду, будинку вітаються один з одним. Цим привітан- ням люди бажають один одному не лише доброго дня, ранку чи вечора, а й виражають свої емоції, передають гарний чи пригнічений настрій, своє став- лення до того, з ким вітаються. Іноді чоловіки супроводжують привітання легким поклоном, жінки — плавним нахилом голови. Молодь вклоняється трохи нижче, коли вітається зі старшим, виявляючи цим самим данину по- ваги до віку та мудрості старшої людини.

Однак не можемо не сказати і про вплив молодіжного мовного сленгу на традиційну культуру привітання, коли замість звичного «Доброго ранку (дня, вечора)!» чуємо «Привіт!» або «Салют!» та ін. Подібна ситуація і з ритуалом прощання. Паралельно із традиційним «До побачення!», «На все доб- ре!», «Усього найкращого!» чуємо від молоді на кшталт англійського в українській вимові «Гуд бай!» чи італійського «Чао!».

Варто пам’ятати, що вітання і прощання — це не словесна дрібниця, яка супроводжує нас упродовж дня, а вияв чемності, поваги до людини, це та «значуща дрібниця», яка впливає на настрій людини, її психологічний стан. Адже недарма римляни казали: «Ut salutas, ita salutaberis!» («Як ти вітаєшся, так і тебе привітають»).

Запам’ятайте!

• Ми повинні навчитися випромінювати радість, тепло, приязнь до людини, з якою вітаємося, і це ж тепло повернеться сторицею до нас.
• Вітаючись, добирайте ту вітальну формулу, яка підходить для певної ситуації.
• Вітаючись, привітно посміхайтеся. Дивіться людині у вічі. 
• Вітаючись, не тримайте руки в кишенях. Зніміть рукавички (у рукавичках може дозволити собі вітатися лише жінка). 
• Якщо ви молодший, вітайтеся першим.
• Якщо ви кудись зайшли (до установи, до квартири чи хати друзів), ві- тайтеся першим (першою).
• Жінку має вітати чоловік (руку для вітання першою подає жінка). 
• Підлеглий має привітати свого керівника (а руку може подати першим керівник).
• Незалежно від віку, статі, посади тощо першим (першою) вітається той (та), хто заходить до кімнати (кабінету).
• Ідучи в гості, не забудьте, що першою маєте привітати господиню, по- тім господаря і гостей (у тому порядку, як вони сидять).

Цікаво почитати:

• 10 НЕЗМІННИХ ПРАВИЛ УСПІШНОГО СПІЛКУВАННЯ
• 11 золотих правил нетикету

Щоб стати по-справжньому культурною людиною, треба розширювати свій моральний кругозір, самим сіяти красиве і добре. Будьте невтомними в пошуку, примноженні і утвердженні прекрасного!