НАМАГАЙСЯ НЕ ОБМАНЮВАТИ

Увічливість, щедрість, делікатність, уміння дотримувати даного слова, правдивість — це такі людські чесноти, як і повинна мати кожна людина.

Гра «Утвори пару»

Гра «Доповни пораду»

Потрібно завжди говорити тільки правду, якою б вона не була. У народі кажуть: "Правда світліша за світле небо". Дотримуй чесного слова і дорожи ним.

Подумай над прислів’ями.
Брехні, як і шило, в мішку не сховаєш.
Хто вчора збрехав, тому завтра не повірять.
Маленька правда переможе велику неправду.
Краща гірка правда, ніж солодка брехня.

Як ти думаєш:
— Чи важко бути чесним?
— Що потрібно робити, щоб тебе назвали чесною людиною?
— Чи траплялися у твоєму житті випадки, коли чесність допомогла тобі подолати неприємності?
— Пригадай людину, яка є для тебе взірцем чесності.

А зараз невеличке оповідання.

ЧОМУ ЗДИВУВАВСЯ ПЕТРИК

   Мама залишила Петрика вдома, а сама пішла до крамниці по хліб.
   Петрик сидів біля відчиненого вікна. На вікні стояла кришталева ваза.Надворі було тепло. Сяяло сонце, співали пташки.
   Великий барвистий метелик сів на кришталеву вазу. Петрику захотілосявпіймати метелика. Він зіп’явся на вікно, простяг руку, штовхнув вазу. Кришталеваваза впала на подвір’я й розбилася.
   — Що ж тепер буде? Що скаже мама? — засумував хлопчик.
   Він позбирав скалки, відніс на город і закопав лопаткою в землю. Сів білявікна Петрик і чекає маму.
   Ледве мама відчинила двері, Петрик підбіг до неї й каже:
   — Мамо, то не я розбив кришталеву вазу. Не я скалки відніс на город і закопавмаленькою лопаткою.
   В очах матері Петрик відчув тривогу.
   — Хто ж розбив вазу? — запитала мама.
   — Метелик,— відповів Петрик тихо.
   Мама всміхнулась.
   — Як метелик розбив вазу — це зрозуміло…— сказала вона.
   — Але як він відніс ті скалки на город, як закопав їх — дивно.
   Петрик теж здивувався. Настільки здивувався, що аж заплакав.

В.О. Сухомлинський